З Д О Р О В Я Ч О К
Здоровым быть здорово
Пятница, 29.03.2024, 11:16
Добро пожаловать Гость | RSS
КАЛЬКУЛЯТОР РАСЧЁТА МАССЫ ТЕЛА   МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ   COOL GAMES (відео)   ОЛИМПИАДА 2019-2020   КАЛЕНДАРЬ СПАРТАКИАДЫ  
МЕНЮ САЙТУ
КАТЕГОРІЇ РОЗДІЛУ
Плани засідань МО [24]
Виступи на МО [16]
Підсумки роботи [6]
Протоколи засідань МО [4]
Науково-методична робота [3]
ОСТАННІ ДОДАНІ ФОТО

НАШЕ ОПИТУВАННЯ
Що шкодить здоров'ю дітей:
Всего ответов: 222
СТАТИСТИКА

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Flag Counter
Головна » Статті » Робота ММО » Виступи на МО

Організаційно-методичні прийоми щодо тестування фізичних станів, рівня підготовленості учнів у процесі уроків з фізичної культури і спорту.
Організаційно-методичні прийоми щодо тестування фізичних станів, рівня підготовленості дітей (учнів) у процесі занять (уроків) з фізичної культури і спорту.
Доклад на МО вчителів фізичної
культури м. Мелітополя 05.01.2011р.
Голуб О.В. – вчитель фізичної культури ЗНЗ № 22

Спостерігайте за вашим тілом, якщо хочете,
щоб ваш розум працював правильно.
Рене Декарт
Рівень фізичної культури особистості – це комплекс якостей, здібностей та станів людини, який є необхідним і достатнім щодо якісної реалізації життєдіяльності відповідно до морально-етичних норм цивілізованого суспільства. До цього комплексу включаються показники фізичного розвитку, функціонального стану (працездатності), фізичної підготовленості та стану здоров’я.
Необхідно визначати міру співвідношення показників:
- стану здоров’я з працездатністю;
- працездатності з рівнем фізичної підготовленості;
- рівня фізичної підготовленості з рівнем фізичного розвитку тощо.
Це той рівень, що відповідає індивідуальним генетично закодованим резервам здоров’я (за М. Амосовим). З одного боку, у більшості учнів особистий рівень фізичної культури є достатнім щодо якісної реалізації тих видів життєдіяльності, що відповідають її особливостям. З другого боку, з метою вдосконалення потенціалів дітей, педагогам необхідно створити такі умови, що сприятимуть підвищенню показників фізичної підготовленості, однак не знижують функціонального рівня дитячого організму, що не впливатиме негативно на їхній стан здоров’я, тобто не нашкодити загальному здоров’ю учнів.
Згідно з «Інструкціі про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури» затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674 «Визначення гармонійності та рівня фізичного розвитку учнів проводиться з використанням стандартів фізичного розвитку. Функціонально-резервні можливості серцево-судинної системи дітей визначаються в амбулаторно-поліклінічних закладах медичним працівником, результати проби вносяться до амбулаторної карти та довідки про дозвіл відвідування навчального закладу з визначенням групи для занять на уроках фізичної культури. Визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи проводиться за пробою Руфьє. Показання для проведення проби Руфьє після перенесеного гострого захворювання визначає лікар-педіатр або сімейний лікар залежно від особливостей індивідуального розвитку та перебігу хвороби».
Так говорить спільний наказ Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України.
Програма 2009 року теж ставить вимогу: «У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями».
Але медичний огляд – це процес тривалий, а з учнями треба займатися з першого вересня, не чекаючи результатів медичних обстежень. Треба проводити уроки, виконуючи принцип «не нашкодь», оцінювати навчальні досягнення учнів.
Складнощів не виникає, якщо вчитель працює в даному класі не перший рік, знає функціональні можливості кожної дитини. Кожний рік у кожного вчителя є клас, або кілька класів, у яких він працює вперше і не знає фізичний стан і рівень підготовленості дітей.
У першу чергу при знайомстві з класом я проводжу опитування учнів щодо стану їхнього здоров’я, особливо з тими учнями, які за своїми антропометричними даними не підпадають під гармонійно розвинених для даного віку дітей (дуже маленьких або дуже високих, з зайвою або недостатньою вагою тощо) уважно вивчаю наказ «Про розподіл учнів на групи здоров’я», тісно співпрацюю з класним керівником.
Приділяю велику увагу емоційному стану учнів на уроці. Від того, як учні ставляться до уроку, залежить його продуктивність. Через учнів з позитивним ставленням до фізкультурно-спортивної діяльності розвиваю інтерес до занять в учнів з негативним ставленням до фізкультурно-спортивної діяльності через спільну діяльність на уроці.
Поділяю клас на підгрупи за рівнем підготовленості і підбираю адекватний обсяг навантаження для кожної з підгруп, пам’ятаючи про тих учнів, яким треба дати індивідуальні завдання. Комплекси вправ краще за все викласти в картках, де треба вказати дозування, час виконання, кількість підходів, правильне дихання при виконанні завдань. Так учні краще запам’ятовують правильність виконання вправ.
На кожному уроці цікавлюсь самопочуттям учнів. Вчу їх слухати свій організм. Самопочуття – один із важливих показників оцінки фізичного стану, впливу фізичних вправ на організм. У тих хто займається, погане самопочуття, як правило, буває при захворюваннях або при невідповідності функціональних можливостей організму рівню фізичного навантаження.
Самопочуття після занять фізичними вправами повинно бути бадьорим, настрій гарним, не повинно бути відчуття головної болі та відчуття перевтоми.
Проводжу кілька простих функціональних проб, де робиться замір ЧСС. Головне, щоб учні дуже добре зрозуміли, для чого це потрібно. Пульс – інформативний і доступний показник стану серцево-судинної системи. Його можна підрахувати на променевій артерії, розташованій трохи вище зап’ястя на внутрішньому боці руки, на скроневій або сонній артеріях, розташованих відповідно на скроні або на шиї спереду, збоку від гортані. Підраховується кількість ударів за 6 секунд, потім помножується на 10 і вираховується кількість серцевих ударів за хвилину.
Найбільш доступною є Проба Руфьє.
Учень повинен виконати 30 присідань з витягнутими вперед руками протягом 45 секунд. Школяреві пропонують самостійно і голосно проводити рахунок («один», «два» і т. ін.), що дозволяє уникнути затримки дихання. Після 3-5 хв. відпочинку, у положенні сидячи, в обстежуваного підраховують пульс кожні 15 с., доки не буде отримано 2-3 однакові цифри. Отримані дані записують до протоколу, і пропонується виконати навантаження. Під час виконання проби необхідно стежити за збереженням стандартних умов виконання навантаження, за зовнішніми ознаками втоми дитини. Після закінчення присідань учень сідає і проводиться підрахунок пульсу за перші 15 с. першої хвилини відновлення та за останні 15 с. першої хвилини відновлення. Оцінку функціональних можливостей серцево-судинної системи проводять за індексом Руфьє (ІР), що розраховується за формулою ,

де: ЧСС1 – пульс за 15 с. у стані спокою;
ЧСС2 – пульс за перші 15 с. першої хвилини відновлення;
ЧСС3 – пульс за останні 15 с. першої хвилини відновлення.
Рівні функціонального резерву серця визначаються з урахуванням п’яти градацій:
менше 3 – високий рівень;
4 – 6 – вище середнього (добрий);
7 – 9 – середній;
10 – 14 – нижче середнього (задовільний);
більше 15 – низький; ЧСС – частота серцевих скорочень.
Рекомендується також застосовувати тест, запропонований М. Амосовим. Порахувати пульс в положенні стоячи, виконати 20 присідань протягом 30 секунд. Знову порахувати пульс. Збільшення кількості ударів менше, ніж на 25% від початкового рівня – добрий стан серцево-судинної системи, до 50% – задовільний, від 75% і вище – незадовільний.
Пульс у нормі здорової людини ритмічний, доброго наповнення і напруження. Максимально допустимі показники ЧСС в учнів:
1. для учнів основної групи для занять фізичними вправами – 175-180 ударів на хвилину;
2. для учнів підготовчої групи для занять фізичними вправами – 160 ударів на хвилину;
3. для учнів спеціальної групи для занять фізичними вправами – 145 ударів на хвилину.
Уявлення про функціональний стан дихальної системи та про здатність протистояти браку кисню дають проби Штанге і Генчі.
За допомогою контрольних навчальних нормативів можна визначити фізичну підготовленість учнів, а саме стан розвитку гнучкості, сили, швидкості, спритності, витривалості.
Щоб постійно мати уяву про динаміку розвитку фізичних якостей учнів, мною проводиться моніторинг тих чи інших фізичних якостей. Результат на початок року і на кінець, ріст або зниження результату з роками. На результат впливає багато факторів: індивідуальний розвиток організму, якість занять на уроках, заняття в спортивних секціях, інтерес до занять тощо.
Буває таке, що в наступному навчальному році учень знижує той чи інший показник порівняно з минулим. У більшості таких випадків учень нерегулярно відвідує уроки, часто без спортивної форми, пасивний на уроках. Я стараюся провести бесіду з учнем, спрямувати його діяльність, пояснити необхідність регулярних занять фізичною культурою, заохотити підвищенням оцінки за ріст результатів КНН.
Динамічні процеси реформування галузі «Фізична культура і здоров’я» визначають необхідність систематизації концепцій фізичної культури відповідно до завдань збереження і формування здоров’я учнів і вчителів в умовах освітнього середовища, встановлення взаємозв’язків структурних компонентів здоров’язберігаючих і здоров’яформуючих педагогічних технологій зі змістом фізичного виховання учнів різного віку, визначення впливу фізичної культури на кількість і якість здоров’я підростаючого покоління, використовуючи задля цього найбільш ефективні й раціональні засоби – фізичні вправи.
Категорія: Виступи на МО | Додав: uchitel (12.01.2011)
Переглядів: 5147 | Рейтинг: 4.3/11
НАШІ ПЕРЕМОГИ
Ресурс для вчителів фізкультури

ПОШУК
УЧНІВСЬКА ОЛІМПІАДА
ПОМОЩЬ В РАБОТЕ

Дополнительные материалы
Друзі сайту
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Адміністратор сайту:
     вчитель ЗОШ 22 Голуб О.В.
    Яндекс.Метрика Copyright MyCorp © 2024